УКРРУСENG
Л╕беральна Укра╖на

ПРОГРАМН╤ ЗАСАДИ
Програма
Статут
╤стор╕я
Членство в парт╕╖
СТРУКТУРА
Кер╕вництво
Керуюча рада
Рев╕з╕йна ком╕с╕я
Рег╕ональн╕ орган╕зац╕╖
СИМВОЛ╤КА
З'╥ЗДИ
V з'╖зд Л╕берально╖ Укра╖ни
VII з'╖зд Л╕берально╖ Укра╖ни
╤ДЕОЛОГ╤ЧН╤ ОСНОВИ
Науков╕ конференц╕╖
Л╕берал╕зм у св╕т╕
Л╕берал╕зм в Укра╖н╕
ПРЕС-ЦЕНТР
Новини
Анонси
Заяви
Виступи/╤нтерв'ю
Преса про нас
ФОТОГАЛЕРЕЯ
КОНТАКТИ

Пошук по сайту

 

Програма пол╕тично╖ парт╕╖
Л╕беральна Укра╖на

  1. ╤дейно-теоретичн╕ основи
  2. Сусп╕льно-пол╕тична сфера
  3. Органи державно╖ влади
  4. Рег╕ональна пол╕тика ╕ самоврядування
  5. Економ╕чна пол╕тика
  6. Село ╕ аграрна пол╕тика
  7. Соц╕альна сфера, пол╕тика в галуз╕ охорони здоров'я, с╕м'╖, молод╕ та дитини
  8. Наука та осв╕та
  9. Духовна, нац╕онально-культурна, рел╕г╕йна сфера
  10. Еколог╕чна пол╕тика
  11. Зовн╕шня пол╕тика
  12. Нац╕ональна безпека та оборона

I. ╤дейно-теоретичн╕ основи

Л╕беральна Укра╖на засво╖ла найефективн╕ше ╕дейно-теоретичне надбання укра╖нського та св╕тового л╕берал╕зму, який впродовж двохсот попередн╕х рок╕в залиша╓ться аргументац╕йно найпотужн╕шою, мотивац╕йно найб╕льш спонукальною ╕ пракс╕олог╕чно найб╕льш ефективною ╕дейно-св╕тоглядною доктриною.

Л╕беральна Укра╖на ма╓ честь ╕дейно, ц╕нн╕сно ╕ св╕тоглядно бути причетною до пол╕тично╖ ╕деолог╕╖, яка зробила найб╕льший внесок у розробку принцип╕в демократ╕╖: зокрема, у впровадження ╕дей парламентського та конституц╕йного правл╕ння, под╕лу влад, забезпечення пол╕тичних прав громадян, р╕вност╕ вс╕х перед законом, суверен╕тету народу, плюрал╕зму, поваги до г╕дност╕ людсько╖ особистост╕ тощо. Той формат норм сусп╕льного життя, до якого звик громадянин кожного сучасного демократичного сусп╕льства, ╓ результатом вт╕лення саме л╕беральних ╕дей. Соц╕альн╕ ж проблеми, як╕ притаманн╕ сучасному сусп╕льству, здеб╕льшого виникають внасл╕док ╕гнорування чи спотворення принцип╕в л╕берал╕зму.

У розвинених кра╖нах у ефективност╕ й безальтернативност╕ ц╕нн╕сних та св╕тоглядних пр╕оритет╕в л╕берал╕зму переконалися на практиц╕, в процес╕ виробництва матер╕альних та духовних благ. Фактично весь прогрес у науково-техн╕чн╕й галуз╕, матер╕альному та духовному виробництв╕ к╕лькох попередн╕х стол╕ть ╓ здобутком в першу чергу л╕берал╕зму.

Основними ц╕нностями л╕берал╕зму, як╕ под╕ляються ╕ впроваджуються Л╕беральною Укра╖ною, ╓:

  1. ╤ндив╕дуальна свобода, г╕дн╕сть, терпим╕сть, усв╕домлення в╕дпов╕дальност╕ людини за сво╖ д╕╖, а також права особи на самореал╕зац╕ю.
  2. Свобода ╕ндив╕да в╕д зовн╕шнього примусу, в╕д надм╕рного пол╕тичного та соц╕ального контролю з боку держави. Вс╕ форми спадко╓мно╖ влади ╕ станов╕ прив╕ле╖ не мають законно╖ сили, натом╕сть пров╕дне значення в╕дводиться природним зд╕бностям людини.
  3. Визнання приватно╖ власност╕ критер╕╓м ╕ гарантом свободи. Основа свободи - в╕льне п╕дпри╓мництво за наявност╕ реального конкурентного середовища.
  4. Сфера ╕ндив╕дуально╖ активност╕ повинна бути захищена в╕д надм╕рного втручання ззовн╕ (здеб╕льшого з боку держави ╕ церкви). Функц╕ональне покликання держави поляга╓ в п╕дтримц╕ порядку, створенн╕ необх╕дних умов для в╕льно╖ економ╕чно╖ д╕яльност╕ та захист╕ кра╖ни в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖. Головне завдання держави - стояти на сторож╕ прав особи.
  5. Право ╕ закон ╓ ╕нструментом, який гаранту╓ людин╕ свободу вибору форм д╕яльност╕ та моральних ц╕нностей.
  6. Особа не повинна ╕гнорувати сусп╕льн╕ норми та правила; вона зобов'язана нести в╕дпов╕дальн╕сть перед сусп╕льством за д╕╖, як╕ виходять за меж╕ особистого життя, приватност╕.

Визнання саме за свободою природного ╕ нев╕дчужуваного в╕д людини статусу зумовлене лог╕кою ╕сторичного процесу: людина та ╖╖ свобода ╕снувала значно ран╕ше сусп╕льства та держави, тому н╕ сусп╕льство, н╕ держава не мають права позбавляти будь-кого перв╕сного права на свободу.

Свобода передбача╓ реал╕зац╕ю нев╕дчужуваних прав, як╕ утворюють прост╕р, де людина може д╕яти в╕льно, на власний розсуд, визначаючи напрямки сво╓╖ житт╓д╕яльност╕. Перел╕к таких фундаментальних прав м╕стить базисн╕ людськ╕ права й свободи (право на життя, свободу в╕льно обирати заняття, свободу слова ╕ сов╕ст╕, свободу самовираження в ус╕х сферах соц╕ального ╕ приватного буття, свободу асоц╕ац╕й, право власност╕ ╕ можлив╕сть розпоряджатися нею), а також пол╕тичн╕ права, що утверджують принципи конституц╕онал╕зму (право обирати представник╕в влади ╕ контролювати ╖х, право висувати свою кандидатуру на виборах в ус╕ органи ╕ структури влади, право на гарантований захист закону, право на вираження протесту законним шляхом та ╕нш╕).

Свобода в ус╕х ╖╖ проявах - пол╕тична, економ╕чна, культурна - це над╕йна запорука розкв╕ту держави та п╕двищення р╕вня життя й самореал╕зац╕╖ кожно╖ людини. ╤сторичний досв╕д к╕лькох попередн╕х стол╕ть дов╕в: найб╕льшого розкв╕ту досягли т╕ кра╖ни, чи╖ громадяни мали найвищий р╕вень свободи; ╕ навпаки - кра╖ни, як╕ обмежували свободу, неухильно скочувалися у пр╕рву стагнац╕╖, зазнавали краху.

На тверде переконання Л╕берально╖ Укра╖ни, ╕дея свободи може бути реал╕зована лише у т╕сн╕й вза╓мод╕╖ з ╕де╓ю власност╕, оск╕льки будь-яка в╕льна, творча д╕яльн╕сть заснована в першу чергу на впевненост╕, що результати ц╕╓╖ д╕яльност╕ не будуть в╕дчужен╕ чи експропр╕йован╕. Якщо ж право власност╕ не гарантоване, то в╕дсутн╕ й гарант╕╖ того, що ╕ндив╕д зможе в╕льно розпоряджатися результатами сво╓╖ д╕яльност╕. Як насл╕док - зника╓ сама спонука, передумова ╕ мотивац╕я ефективного розвитку не лише ╕ндив╕да, а й сусп╕льства в ц╕лому.

Визнаючи ╕деали ╕ндив╕дуально╖ свободи в якост╕ ун╕версально╖ ╕ основно╖ мети, в╕д виконання яко╖ залежить ефективн╕сть самореал╕зац╕╖ як окремого ╕ндив╕да, так ╕ сусп╕льства в ц╕лому, Л╕беральна Укра╖на водночас достеменно усв╕домлю╓, що свобода, зведена в ранг абсолюту, може вилитися у соц╕ально деструктивн╕ д╕╖, тому принцип свободи сл╕д орган╕чно доповнити ╕ндив╕дуальною в╕дпов╕дальн╕стю ╕ правовою р╕вн╕стю ус╕х людей. Таким чином, право на ╕ндив╕дуальну свободу, на те, щоб в╕др╕знятися в╕д ╕нших ╕ бути собою, ур╕вноважу╓ться визнанням г╕дност╕ кожно╖ людини, поваги ╕ терпимост╕ до ╕нших.

Мета Л╕берально╖ Укра╖ни - створити в╕льну кра╖ну для в╕льних людей. Т╕льки в╕льна людина в умовах розвиненого громадянського сусп╕льства та соц╕ально в╕дпов╕дально╖ ринково╖ економ╕ки може зм╕нити на краще саму себе ╕ св╕т в ц╕лому.

Досягнення мети в╕льно╖ людини у в╕льн╕й держав╕ ╓ можливим лише за умови реформування економ╕чно╖, соц╕ально-пол╕тично╖ та громадсько╖ сфер життя з метою створення системи справедливого, заснованого на закон╕ судочинства, ч╕тко впорядковано╖ ╕ регламентовано╖ д╕яльност╕ правоохоронних орган╕в.

Оск╕льки останн╓ слово - за правом ╕ законом, то нар╕жним каменем пр╕оритетних сусп╕льних перетворень ста╓ д╕яльн╕сть судових орган╕в узагал╕ ╕ судова реформа зокрема, яка повинна передбачити незалежн╕сть суд╕в та судд╕в, квал╕ф╕кац╕йну переатестац╕ю судд╕в та узгодження укра╖нського законодавства ╕ практик його застосування з ╓вропейськими стандартами.

Правоохоронн╕ органи покликан╕ служити народу Укра╖ни, охороняти громадський порядок, захищати життя, здоров'я, честь та майно громадян в╕д протиправних заз╕хань. Так╕ висок╕ обов'язки можуть г╕дно виконувати лише профес╕йно п╕дготовлен╕, соц╕ально захищен╕, високоморальн╕, ф╕зично та псих╕чно здоров╕ люди.

Укра╖на може ╕ повинна стати повноц╕нною ╓вропейською державою, громадяни яко╖ мають вс╕ можливост╕ реал╕зувати сво╖ права та свободи, здобути як╕сну осв╕ту, високооплачувану роботу, отримувати як╕сне медичне обслуговування.

Наша мета - побудова кра╖ни, в як╕й пану╓ верховенство закону, в як╕й кожен може захистити сво╖ права в суд╕, в як╕й гарантован╕ свобода думки, свобода слова, свобода сов╕ст╕, в як╕й чиновники компетентн╕ ╕ доброзичлив╕. Це - кра╖на, яку шанують ╕ люблять ╖╖ власн╕ громадяни ╕ до яко╖ з повагою ставляться у св╕т╕.

Л╕беральна Укра╖на посл╕довно ╕ неухильно обстою╓:

  • формування сусп╕льства р╕вних можливостей;
  • право приватно╖ власност╕ недоторкане (виняток складають лише випадки, коли приватна власн╕сть здобута незаконним шляхом);
  • в╕дкрит╕сть, публ╕чн╕сть пол╕тики та економ╕ки засобом об╜рунтованост╕ мотив╕в ╕ пр╕оритет╕в, прозорост╕ правил ╕ процедур;
  • розвиток реального конкурентного середовища;
  • дотримання законност╕ ╕ правопорядку;
  • над╕йний захист прав ╕ свобод;
  • принципи толерантного ╕ правового розв'язання м╕жнац╕ональних, м╕жконфес╕йних та ╕нших протир╕ч ╕ конфл╕кт╕в.

повернутися до зм╕сту

II. Сусп╕льно-пол╕тична сфера

Попередн╕й пол╕тичний режим п╕дв╕в кра╖ну до системно╖ сусп╕льно-пол╕тично╖ кризи, першим кроком до виходу з яко╖ була Помаранчева революц╕я - л╕беральна як за сво╓ю ╕деолог╕╓ю, так ╕ за методами зд╕йснення. Подолання системно╖ кризи вимага╓ ефективного системного п╕дходу. Наступним кроком ма╓ бути кардинальне очищення Укра╖ни в╕д насл╕дк╕в тотал╕таризму, авторитаризму ╕ всевладдя крим╕нально-кланових угруповань, формування повноц╕нного громадянського сусп╕льства, зростання якост╕ життя та духовне в╕дродження.

Л╕беральна Укра╖на форму╓ сво╓ ставлення до сучасно╖ пол╕тично╖ д╕йсност╕ держави першочергово на п╕дстав╕ двох оц╕нок: по-перше, функц╕онально╖ д╕╓здатност╕ влади, по-друге, об╜рунтованост╕ претенз╕й представник╕в колишньо╖ влади на повноваження ефективно╖ опозиц╕╖.

З огляду на формат попередньо╖ влади, яка стала пол╕тичною опозиц╕╓ю (у розр╕з╕ як пол╕тичних сил, так ╕ окремих персонал╕й) пад╕ння до не╖ сусп╕льно╖ дов╕ри ╓ процесом об'╓ктивним ╕ законом╕рним. З ╕ншого боку, ефективн╕сть кадрових призначень ново╖ влади як на загальнонац╕ональному, так ╕ на рег╕ональному р╕внях, також часто виклика╓ тривогу. Отже, до основних сусп╕льно-пол╕тичних проблем сучасно╖ Укра╖ни сл╕д в╕днести:

  1. Непереконлив╕сть ╕ неприйнятн╕сть для широкого загалу значно╖ к╕лькост╕ кадрових призначень, неартикульован╕сть пр╕оритет╕в влади (особливо на рег╕ональному та м╕сцевому р╕внях).
  2. Невизначен╕сть як у часовому формат╕, так ╕ по сут╕ реприватизац╕йних процес╕в ╕ процедур.
  3. В╕дсутн╕сть концептуально╖ ╓дност╕ окремих сегмент╕в та персонал╕й влади щодо ╕╓рарх╕╖ сусп╕льно-пол╕тичних пр╕оритет╕в та засоб╕в ╖х досягнення.

Енерг╕йних ╕ ефективних крок╕в потребу╓ п╕двищення р╕вня нац╕онально╖ консол╕дац╕╖: сл╕д п╕двести риску п╕д минулим ╕ зосередити вс╕ зусилля на досягнення г╕дного майбутнього, яке буде оптимальним ╕ сп╕льним для вс╕х ╕ кожного, незалежно в╕д пол╕тичних вподобань, рег╕он╕в проживання, нац╕ональност╕, конфес╕╖, мови, в╕ку, стат╕ ╕ тощо.

Нагальною потребою ╓ розробка ╕ реал╕зац╕я стратег╕╖ всеосяжно╖ консол╕дац╕╖ укра╖нського сусп╕льства. Йдеться, зокрема, про:

  • досягнення нац╕онального консенсусу щодо стратег╕чних пр╕оритет╕в розвитку Укра╖ни;
  • консол╕дац╕ю укра╖нського соц╕уму шляхом подолання як об'╓ктивних (зумовлених переб╕гом попереднього ╕сторичного процесу), так ╕ штучних й ╕нсп╕рованих ззовн╕ (з-за меж Укра╖ни) протир╕ч рег╕онального, конфес╕йного, етн╕чного, мовного та ╕нших фактор╕в;
  • пол╕аспектне (розраховане на р╕зн╕ соц╕альн╕, в╕ков╕, осв╕тн╕, культурн╕ верстви сучасного укра╖нського сусп╕льства) пропагування переваг т╕сно╖ консол╕дац╕╖ ╕ сол╕даризац╕╖ укра╖нського сусп╕льства, акцентування уваги на безпосередн╕й залежност╕ м╕ж р╕внем консол╕дованост╕ укра╖нського соц╕уму та усп╕шн╕стю кожного громадянина Укра╖ни - безв╕дносно до його особливостей та характерних ознак;
  • зусилля, спрямован╕ на напрямку повноц╕нно╖ реал╕зац╕╖ потенц╕алу рег╕он╕в, вм╕лого використання рег╕ональних особливостей задля забезпечення загальнонац╕онального оптимуму;
  • в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕ (першочергово в питаннях, що стоять на завад╕ нац╕ональн╕й ╓дност╕ та консол╕дац╕╖);
  • налагодження ╕нтенсивного загальнонац╕онального д╕алогу щодо шлях╕в досягнення та ╕нструмент╕в консол╕дац╕╖ Укра╖ни.

До перел╕ку сусп╕льно-пол╕тичних пр╕оритет╕в належать зусилля, скерован╕ на гарантуванн╕ свободи слова. Т╕, хто сьогодн╕ в Укра╖н╕ ╓ владою, ще зовс╕м недавно зазнавали нещадного ╕нформац╕йного пресингу. Вони не повинн╕ "в╕ддавати борги" за дзеркальним принципом, оск╕льки ╕нформац╕йна тенденц╕йн╕сть деформу╓ масову св╕дом╕сть, закр╕плю╓ спотворене уявлення про д╕йсн╕сть, робить громадян заручниками св╕тоглядних фантом╕в ╕ деформац╕й, що в к╕нцевому висл╕д╕ негативно вплива╓ на сусп╕льство в ц╕лому, п╕дриваючи його ╓дн╕сть, усв╕домлення загальнодержавно╖ мети ╕ прийнятних засоб╕в ╖╖ досягнення.

повернутися до зм╕сту

III. Органи державно╖ влади

Л╕беральна Укра╖на обстою╓ природн╕, нев╕д'╓мн╕ в╕д людини ╕ нев╕дчужуван╕ права. Державне (владне) втручання в приватне життя людей ╓ прийнятним лише в т╕й частин╕ й пост╕льки, в як╕й ╕ наск╕льки не суперечить, не заперечу╓ ╕ не скасову╓ принципи ╕ндив╕дуально╖ свободи. Надм╕рне втручання та регламентац╕я державою ╕ндив╕дуального життя порушу╓ фундаментальний принцип л╕берал╕зму - в╕дпов╕дальн╕сть людини за св╕й виб╕р.

Необх╕дно ч╕тко визначити функц╕╖ державних владних структур. Держава не повинна втручатися у життя людей там, де вони цього не потребують. Належний алгоритм сусп╕льного життя поляга╓ в тому, що громадяни делегують держав╕ ╕ влад╕ функц╕╖ дотримання закону, правопорядку, безпеки, захисту в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖ ╕ т.╕н.; держава ж, у свою чергу, зв╕ту╓ за делегован╕ ╖й громадянами функц╕╖. ╤нститут держави покликаний охороняти сусп╕льний порядок, допомагати актуал╕зовувати потенц╕ал правово╖ держави ╕ парламентаризму, захищати кра╖ну в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖.

Держава повинна гарантувати р╕вн╕сть ус╕х громадян перед законом, р╕вн╕ права та участь у пол╕тичному житт╕, а також р╕вн╕сть можливостей у соц╕ально-економ╕чн╕й сфер╕, що в сукупност╕ забезпечу╓ реал╕зац╕ю принципу справедливост╕ як дотримання фундаментальних прав людини.

Л╕беральна Укра╖на вважа╓ сво╖ми сусп╕льно-пол╕тичними пр╕оритетами принципи конституц╕онал╕зму, парламентаризму та правово╖ держави. Ставлення Л╕берально╖ Укра╖ни до орган╕в державно╖ влади зумовлене тим, наск╕льки держава ╕ влада рахуються ╕з зазначеними принципами у сво╖й практичн╕й д╕яльност╕.

Найголовн╕шим, на переконання Л╕берально╖ Укра╖ни, ╓ дотримання принципу розпод╕лу влад на три г╕лки: законодавчу, виконавчу та судову, оск╕льки по╓днання законодавчо╖ та виконавчо╖ влад неухильно призводить до авторитаризму та тиран╕╖, те ж саме в╕дбува╓ться ╕ у випадку зрощування судово╖ влади ╕з законодавчою чи виконавчою, а в раз╕ злиття в одн╕й особ╕ чи соц╕альному ╕нститут╕ одразу трьох г╕лок влади сусп╕льство ма╓ справу з найг╕ршим феноменом - деспот╕╓ю.

У держав╕ повинн╕ панувати не окрем╕ ╕ндив╕ди чи соц╕альн╕ ╕нститути, а закони. Основне функц╕ональне призначення держави - регулювання в╕дносин м╕ж пол╕тично р╕вними ╕ в╕льними громадянами на основ╕ якраз неухильного дотримання закон╕в, що ма╓ гарантувати дотримання свободи людини, недоторкан╕сть ╖╖ власност╕, а також гарант╕ю ╕нших прав людини ╕ громадянина.

Сл╕д вс╕ляко сприяти участ╕ широких к╕л громадськост╕ у формуванн╕ та реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики ╕ законотворенн╕, утверджувати пол╕тичний плюрал╕зм, в╕дкритий д╕алог, конструктивну сп╕впрацю та сол╕дарну в╕дпов╕дальн╕сть - в такий спос╕б буде подолана в╕дчужен╕сть механ╕зму державно╖ влади в╕д житт╓вих потреб кожного громадянина.

Л╕беральна Укра╖на наполяга╓ на необх╕дност╕ кардинального оновлення влади, зм╕ни не лише персонал╕й, а й самих принцип╕в функц╕онування влади. Владу треба ╕стотно наблизити до народу, дати якомога б╕льше прав ╕ важел╕в у т╕ ╖╖ сегменти, з якими людина безпосередньо контакту╓ у повсякденному житт╕. Досягти зазначено╖ мети можна лише в тому випадку, якщо д╕╖ влади будуть транспарентними, прозорими й публ╕чними (за принципом контрасту з попередн╕м пол╕тичним режимом), а також концептуально й аргументац╕йно вив╕реними.

Метою перетворень, зд╕йснюваних новою владою Укра╖ни, ма╓ стати реал╕зац╕я пол╕тики:
  по-перше, ефективно╖ як функц╕онально, так ╕ ╕нструментально;   по-друге, прозоро╖, зрозум╕ло╖ та прийнятно╖ для громадян Укра╖ни;   по-трет╓, когерентно╖ ╕ гармон╕зовано╖ з вибором на користь ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни.

За в╕дсутност╕ високого р╕вня дов╕ри до влади неможливо зд╕йснити системн╕ ╕ широкоформатн╕ перетворення, яких Укра╖на конче потребу╓. Нов╕й влад╕ Укра╖ни сл╕д скерувати ╕стотн╕ зусилля на кардинальне пол╕пшення сусп╕льного реноме владно╖ вертикал╕, яке зазнало ╕стотно╖ девальвац╕╖ ╕ компрометац╕╖ на р╕вн╕ масово╖ св╕домост╕ протягом попереднього десятир╕ччя.

повернутися до зм╕сту

IV. Рег╕ональна пол╕тика ╕ самоврядування

Укра╖на перейде до системи д╕╓во╖ влади лише у раз╕ доповнення ефективно╖ державно╖ влади д╕╓здатним м╕сцевим самоврядуванням. Це поверне народов╕ роль ╕н╕ц╕ативного суб'╓кта в систем╕ орган╕зац╕╖ влади.

На р╕вн╕ м╕сцевого самоврядування сл╕д домогтися оптимального балансу прав ╕ в╕дпов╕дальност╕ кожного органу м╕сцевого самоврядування п╕д час виконання покладених на нього обов'язк╕в. Також сл╕д визначити оптимальний спос╕б формування орган╕в м╕сцевого самоврядування.

Самоврядування виявиться ефективним ╕ в╕дпов╕дальним лише в тому раз╕, якщо громадянин матиме в громад╕ значн╕ права ╕ обов'язки, якщо в╕н знатиме ╖х ╕ вм╕тиме ними ефективно оперувати з користю для себе, громади ╕ сусп╕льства в ц╕лому. Д╕╖ орган╕в м╕сцевого самоврядування мають бути прозорими, фаховими ╕ етично вив╕реними. Вс╕ма засобами людину сл╕д заохочувати до активно╖, ╕н╕ц╕ативно╖ участ╕ у вир╕шенн╕ м╕сцевих проблем.

Першочергове завдання поляга╓ в знаходженн╕ оптимального, гармон╕йного балансу прав та обов'язк╕в м╕ж органами державно╖ влади ╕ м╕сцевого самоврядування. ╥х повноваження треба ╕стотно перерозпод╕лити ╕ ч╕тко розмежувати.

Сл╕д провести кардинальну децентрал╕зац╕ю влади, ф╕нанс╕в ╕ повноважень. Така процедура ма╓ в╕дбуватися в комплекс╕ з реформою системи управл╕ння в ц╕лому, оск╕льки за умов неефективно╖ системи управл╕ння ефективно витрачати кошти неможливо.

Громада ма╓ стати ф╕нансово спроможною. Село, селище та м╕сто при формуванн╕ свого бюджету повинн╕ залежати лише в╕д чинного законодавства ╕ власно╖ ╕н╕ц╕ативи, а не в╕д примх та забаганок чиновник╕в.

Сл╕д ╕стотно розширити податкову базу формування м╕сцевих бюджет╕в, законодавчо затвердити м╕н╕мальний р╕вень бюджетних асигнувань для рег╕он╕в ╕ територ╕альних громад. Сталий ╕ прогнозований розвиток територ╕альних громад передбача╓ формування значно╖ частини ╖х бюджету за рахунок власних податкових надходжень.

Нагального розв'язання потребу╓ проблема порушення прав громадян з огляду на диспропорц╕╖ в економ╕чному розвитку рег╕он╕в. Розриви м╕ж деякими областями Укра╖ни за параметром ВВП складають три ╕ б╕льше раз╕в. ╤ це - без урахування Ки╓ва, який далеко попереду решти рег╕он╕в. Под╕бн╕ економ╕чн╕ розриви не лише не притаманн╕ ╢вроп╕, а й суперечать цив╕л╕зованим принципам гомоген╕зац╕╖ якост╕ ╕ стандарт╕в життя. Тому подолання наявних диспропорц╕й набува╓ ознак стратег╕чного ╕ неухильного завдання. Сл╕д також впровадити державну програму в╕дродження депресивних рег╕он╕в, передбачивши створення нових, високооплачуваних робочих м╕сць передус╕м саме в цих рег╕онах.

Ще одне фундаментальне завдання - п╕двищення якост╕ послуг, як╕ людина отриму╓ в╕д держави. На м╕сцевому р╕вн╕, на якому людина, власне, й повинна одержувати в╕д держави послуги, у бюджетах практично нема кошт╕в для розвитку. Зв╕дси - той стан занедбаност╕, з яким ми ма╓мо справу у б╕льшост╕ випадк╕в.

Вих╕д поляга╓ в ╕стотн╕й децентрал╕зац╕╖ влади, розвитку економ╕чно╖ ╕н╕ц╕ативи на м╕сцях, зм╕н╕ податково╖ ╕ бюджетно╖ пол╕тики на користь м╕сцевих громад. Надання державних ╕ громадських послуг у якомога б╕льш╕й м╕р╕ треба передати м╕сцевим громадам. Державним органам сл╕д припинити управляти там, де це може ╕ хоче ефективно робити м╕сцева громада.

Оптимальна вза╓мод╕я державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування сприятиме створенню умов розвитку громадянського сусп╕льства та соц╕ально в╕дпов╕дального б╕знесу. За в╕дсутност╕ реального м╕сцевого самоврядування подальший розвиток Укра╖ни як демократично╖ держави з комфортним проживанням та безпекою ╖╖ громадян неможливий.

Р╕вень життя громадянина повинен залежати в першу чергу в╕д того, яке кер╕вництво в╕н сам обере для сво╓╖ громади - села, селища, м╕ста. Ставлячи на ч╕льне м╕сце людину з ╖╖ конкретними проблемами, Л╕беральна Укра╖на проголошу╓: "Сильна й заможна громада - сильна й заможна Укра╖на."

повернутися до зм╕сту

V. Економ╕чна пол╕тика

На переконання Л╕берально╖ Укра╖ни, головне завдання економ╕чно╖ пол╕тики Укра╖ни поляга╓ в побудов╕ конкурентноспроможно╖ економ╕ки, захист╕ ╕нтерес╕в укра╖нських товаровиробник╕в не шляхом протекц╕он╕зму, а засобом п╕двищення конкурентоспроможност╕ в╕тчизняно╖ продукц╕╖ в сучасних умовах.

Наступний пр╕оритет економ╕чно╖ пол╕тики - невпинне нарощування доходно╖ частини бюджету кра╖ни, визначення пр╕оритетних для прискореного розвитку економ╕ки галузей та ╖х першочергове ф╕нансування.

Захист прав ╕ свобод громадян, досягнення ╓вропейсько╖ якост╕ життя можливе лише завдяки сталому економ╕чному зростанню Укра╖ни. Нам потр╕бн╕ д╕╓в╕ механ╕зми випереджаючого нарощування економ╕чно╖ потужност╕ за рахунок:

  • створення якомога приваблив╕шого ╕нвестиц╕йного кл╕мату, зб╕льшення ╕нновац╕йно-╕нвестиц╕йного ресурсу, залучення як зовн╕шн╕х, так ╕ внутр╕шн╕х ╕нвестиц╕й з метою широкого впровадження високих технолог╕й для виробництва конкурентоспроможно╖ продукц╕╖ та створення нових робочих м╕сць;
  • кардинального оновлення основних фонд╕в;
  • створення реального конкурентного середовища, л╕кв╕дац╕╖ вс╕х вид╕в п╕льг та преференц╕й;
  • прискореного розвитку др╕бного ╕ середнього б╕знесу та п╕дпри╓мництва, зняття перешкоди для вс╕х, хто хоче в╕дкрити власну справу, сприяння п╕дпри╓мницьк╕й ╕н╕ц╕атив╕. Спрощення механ╕зм╕в регулювання п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ з метою нейтрал╕зац╕╖ одного з основних джерел хабарництва та зловживань. Кредитування та розвиток малого п╕дпри╓мництва, створення нових робочих м╕сць;
  • спрямування економ╕чно╖ пол╕тики на розвиток першочергово внутр╕шнього ринку;
  • законодавчого визначення метод╕в та методик приватизац╕╖ високорентабельних галузей та п╕дпри╓мств. Роздержавлення сл╕д проводити прозоро, враховуючи ╕нтереси сусп╕льства та збер╕гаючи державний контроль над стратег╕чними об'╓ктами ╕ галузями (зокрема, сировинною, гор╕лчаною та тютюновою), ч╕тко регламентуючи реприватизац╕ю п╕дпри╓мств у випадку невиконання ними ╕нвестиц╕йних зобов'язань;
  • п╕двищення конкурентоспроможност╕ укра╖нського експорту;
  • ефективного використання ун╕кального геостратег╕чного та колосального транзитного потенц╕алу Укра╖ни;
  • переор╕╓нтац╕╖ ╕ндустр╕ального шляху розвитку Укра╖ни на ╕нновац╕йний - з пр╕оритетним використанням високих технолог╕й та ╕нтелектуального потенц╕алу нац╕╖ ╕ св╕ту в ц╕лому;
  • запровадження справедливо╖ податково╖ системи, яка передбача╓ зниження ╕ спрощення податк╕в, надання процедур╕ сплати податк╕в максимально╖ прозорост╕. Поступове, але неухильне зниження р╕вня оподаткування фонду зароб╕тно╖ плати. Доведення р╕вня зароб╕тно╖ плати в структур╕ соб╕вартост╕ продукц╕╖ до 50%;
  • забезпечення прозорост╕, ефективного контролю ╕ сусп╕льно╖ результативност╕ бюджетного процесу та бюджет╕в ус╕х р╕вн╕в. Бюджетн╕ ресурси повинн╕ спрямовуватися першочергово на завдання економ╕чного зростання. З ц╕╓ю метою сл╕д п╕двищувати ╕нвестиц╕йну складову бюджетних асигнувань;
  • легал╕зац╕╖ вивезених кошт╕в засобом амн╕ст╕╖ на справедливих умовах. Паралельно з законом про амн╕ст╕ю кошт╕в повинн╕ функц╕онувати санкц╕╖ за приховування кошт╕в в╕д декларування;
  • протид╕╖ т╕ньов╕й економ╕ц╕ та корупц╕╖, як╕ стримують розвиток легального б╕знесу.

Сл╕д якомога швидше розрахуватися з ус╕ма зовн╕шн╕ми та внутр╕шн╕ми боргами Укра╖ни, оск╕льки наявн╕сть борг╕в п╕дрива╓ суверен╕тет, свободу ╕ г╕дн╕сть як держави, так ╕ сусп╕льства в ц╕лому.

Першочергово держава повинна повернути борг сво╓му головному кредитору - народу. Зробити це вона може акц╕ями усп╕шних п╕дпри╓мств з╕ свого державного пакету, нерухом╕стю та ц╕нними паперами. Тобто в╕ддавати сл╕д не "порожн╕" грош╕, а ╖хню прибуткову спроможн╕сть, внасл╕док чого будуть реально захищен╕ ф╕нансов╕ резерви народу в╕д будь-яких ризик╕в - ╕нфляц╕╖, спекулятивних процентних ставок, незбагненних ╕ндекс╕в перерахунку тощо. Громадяни отримають змогу спрямувати так╕ кошти на сплату будь-яких розрахунк╕в.

повернутися до зм╕сту

VI. Село ╕ аграрна пол╕тика

Л╕беральна Укра╖на виходить з принципово╖ тези: хл╕бороб повинен стати господарем на власн╕й земл╕.

Доц╕льно закр╕пити приватну власн╕сть на землю як необх╕дну передумову п╕днесення села. Земля - це товар, який може продаватися, купуватися ╕ передаватися у спадок власником. Необх╕дно законодавчо забезпечити права користування, продажу ╕ передач╕ у спадок земельних д╕лянок. Водночас треба забезпечити ретельний контроль за використанням с╕льськогосподарських земель за призначенням, передбачивши в╕дчуження земель у власник╕в у випадку ╖х нерац╕онального або нец╕льового використання.

Ефективн╕ перетворення не сел╕ можлив╕ за рахунок пр╕оритетного розвитку фермерських господарств, з урахуванням економ╕чно╖, соц╕ально╖ та кл╕матично╖ специф╕ки. Сл╕д сприяти створенню великих с╕льськогосподарських кооператив╕в та фермерських господарств як найб╕льш ефективних з точки зору використання техн╕ки, ╕нфраструктури тощо.

Необх╕дно створити нормативну базу, яка гарантуватиме справедливий паритет ц╕н на с╕льськогосподарську та промислову продукц╕ю, зробити ф╕нансов╕ ресурси доступними для селян.

В Укра╖н╕ 18 млн. громадян живуть у селах ╕ селищах. Вони н╕коли не одержували тих комунальних, транспортних та ╕нших послуг, як╕ мають жител╕ м╕ст. Це - очевидна соц╕альна несправедлив╕сть, яку треба якомога швидше виправляти. Першочергов╕ зусилля сл╕д скерувати на вир╕внювання фактичного статусу прац╕вник╕в с╕льськогосподарських та промислових п╕дпри╓мств: у пенс╕йному забезпеченн╕ та соц╕альному страхуванн╕, газо- ╕ енергозабезпеченн╕, медичному обслуговуванн╕ та осв╕т╕. На сел╕ сл╕д ╕нтенсивно будувати сучасну транспортну ╕нфраструктуру, завершити газиф╕кац╕ю ╕ телефонний зв'язок.

повернутися до зм╕сту

VII. Соц╕альна сфера, пол╕тика в галуз╕ охорони здоров'я, с╕м'╖, молод╕ та дитини

Л╕беральна Укра╖на обстою╓ тезу, зг╕дно з якою справедлив╕сть передбача╓ загальноприйнят╕ закони та принципи, що гарантують ╕ забезпечують права та свободи вс╕х без винятку громадян. Л╕беральна Укра╖на наполяга╓ на принциповост╕ в╕дм╕нностей м╕ж фундаментальними та соц╕альними правами: якщо фундаментальними правами людина над╕лена з моменту народження, то соц╕альн╕ права набувають свого правового статусу лише в результат╕ законотворчих процедур. Тому Л╕беральна Укра╖на в╕дда╓ перевагу р╕вност╕ можливостей, оск╕льки вони безпосередньо замикаються на фундаментальн╕ права, перед соц╕альною р╕вн╕стю, яка ╓ пох╕дною в╕д соц╕альних прав.

Попри пр╕оритет фундаментальних прав перед соц╕альними, Л╕беральна Укра╖на визна╓, що системне й ефективне з точки зору сусп╕льно╖ прийнятност╕ реформування вс╕х сфер житт╓д╕яльност╕ Укра╖ни можливе лише за умов дотримання норм соц╕ально╖ справедливост╕.

Необх╕дно створити ефективну, всеохоплюючу систему соц╕ального захисту ╕ п╕дтримки населення за участю як державних, так ╕ недержавних структур. Функц╕онування тако╖ системи передбача╓ соц╕альне страхування працюючих, пенс╕йне страхування громадян за в╕ком, у зв'язку з ╕нвал╕дн╕стю або втратою годувальника, а також матер╕альну допомогу малозабезпеченим та соц╕ально вразливим верствам населення.

Пр╕оритетним завданням найближчих рок╕в ма╓ стати р╕шуча ╕ неухильна боротьба з б╕дн╕стю. З ц╕╓ю метою сл╕д вс╕ляко заохочувати ╕ мотивувати п╕дпри╓мницьку ╕н╕ц╕ативу громадян, створювати нов╕ напрямки ╕ центри економ╕чного зростання, заохочувати б╕знес.

Нагальною проблемою на середньотерм╕нову перспективу Укра╖ни ╓ боротьба з безроб╕ттям: необх╕дно ╕стотно нарощувати як к╕льк╕сн╕, так ╕ як╕сн╕ параметри робочих м╕сць. Щороку сл╕д створювати близько м╕льйона робочих м╕сць з метою повернення в Укра╖ну ╖╖ громадян, що перебувають на зароб╕тках за кордоном.

Серед пр╕оритет╕в соц╕ально╖ пол╕тики Укра╖ни на коротко- та середньо терм╕нову перспективу треба виокремити так╕:

  • розширене буд╕вництво соц╕ального житла ╕ забезпечення ним населення за доступними ц╕нами;
  • кардинальне скорочення строк╕в повернення втрачених заощаджень громадян;
  • розширення конкуренц╕╖ на ринку комунальних послуг, покращення ╖хньо╖ якост╕ ╕ зниження соб╕вартост╕;
  • покращення соц╕ального захисту ╕нвал╕д╕в, ветеран╕в, д╕тей-сир╕т, безпритульних;
  • надання державно╖ п╕дтримки тим, хто вихову╓ д╕тей або догляда╓ людей похилого в╕ку.

Першочерговими завданнями системи охорони здоров'я Л╕беральна Укра╖на визна╓:

  • створення над╕йно╖ системи охорони здоров'я, покриття витрат на л╕кування головним чином за рахунок медичного страхування;
  • забезпечення кожному громадянину гарантованого перел╕ку безоплатних медичних послуг;
  • гарантування надання нев╕дкладно╖ медично╖ допомоги в державних медичних закладах;
  • впровадження ╕нституту с╕мейних л╕кар╕в.

У галуз╕ молод╕жно╖ пол╕тики, материнства ╕ дитинства Л╕беральна Укра╖на стверджу╓ нагальну потребу:

  • всеб╕чно╖ соц╕ально╖ п╕дтримки молодих с╕мей, материнства та дитинства;
  • визнання на державному р╕вн╕ виховання дитини важливою сусп╕льною д╕яльн╕стю, яка повинна належним чином оц╕нюватися ╕ оплачуватися; запровадження оплати зв╕льнено╖ прац╕ з виховання дитини одним ╕з батьк╕в в обсяз╕ щонайменше прожиткового м╕н╕муму;
  • л╕кв╕дац╕я дитячо╖ безпритульност╕, забезпечення пр╕оритетного розвитку дитячих будинк╕в с╕мейного типу;
  • д╕╓во╖ п╕дтримки молод╕ в оволод╕нн╕ осв╕тою та профес╕╓ю, у розв'язанн╕ неухильних матер╕альних ╕ житт╓вих проблем, кредитування за низькими кредитними ставками буд╕вництва або куп╕вл╕ житла кожн╕й молод╕й с╕м'╖.

повернутися до зм╕сту

VIII. Наука та осв╕та

У сфер╕ осв╕ти та науки Л╕беральна Укра╖на наполяга╓ на необх╕дност╕:

  • ╕нтенсивного реформування осв╕тньо╖ галуз╕, створення умов, за яких найкращ╕ в╕тчизнян╕ студенти та науковц╕ не матимуть потреби залишати Укра╖ну;
  • реал╕зац╕╖ права на отримання як╕сно╖ осв╕ти;
  • нарощування посиленими темпами матер╕ально-техн╕чно╖ бази дошк╕льних, загальноосв╕тн╕х заклад╕в та вуз╕в;
  • визначення перел╕ку стратег╕чно важливих для розвитку Укра╖ни спец╕альностей та створення для ╖хньо╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки спец╕ального державного фонду;
  • гарантованого працевлаштування випускник╕в навчальних заклад╕в, розробки системи заохочення орган╕зац╕й, як╕ п╕дтримують заклади осв╕ти, стимулювання п╕дпри╓мств, як╕ надають робоч╕ м╕сця випускникам без досв╕ду роботи;
  • кардинального зм╕цнення системи вид╕лення бюджетних кошт╕в на науку та осв╕ту, ф╕нансування у повному обсяз╕ фундаментально╖ науки та впровадження високих технолог╕й;
  • в╕дновлення поваги в сусп╕льств╕ до профес╕й вчителя та науковця засобом п╕двищення оплати прац╕ до р╕вня середнього по промисловост╕;
  • забезпечення ╕нтенсивного розвитку науково-досл╕дних роб╕т, проведення ╕нновац╕йно╖ пол╕тики в галуз╕ осв╕ти та науки, пр╕оритетне ф╕нансування фундаментально╖ ╕ академ╕чно╖ науки, прикладних досл╕джень за принципом "наука - нов╕ технолог╕╖ - промислове впровадження", п╕двищення рол╕ науки у розробц╕ ╕ впровадженн╕ перспективних технолог╕й св╕тового р╕вня.
  • модерн╕зац╕╖ ╕нформац╕йного середовища, всеб╕чно╖ ╕ неухильно╖ реал╕зац╕╖ права особи на отримання ╕нформац╕╖, в╕льно╖ торг╕вл╕ "ноу-хау", патентами, л╕ценз╕ями тощо.

повернутися до зм╕сту

IX. Духовна, нац╕онально-культурна, рел╕г╕йна сфера

Л╕беральна Укра╖на виходить ╕з принципового постулату щодо права кожного ╕ндив╕да, етносу ╕ нац╕╖ на повноц╕нний нац╕онально-культурний ╕ в ц╕лому духовний розвиток. Кардинальн╕ економ╕чн╕ та соц╕ально-пол╕тичн╕ перетворення, оновлення ╕ модерн╕зац╕я укра╖нського сусп╕льства, на переконання Л╕берально╖ Укра╖ни, взагал╕ неможлив╕ за в╕дсутност╕:

  • умов для всеб╕чного нац╕онально-духовного розвитку особистост╕;
  • популяризац╕╖ та п╕дтримки нац╕ональних культурних надбань;
  • можливостей для задоволення нац╕ональних культурних потреб ус╕х етн╕чних груп, як╕ живуть в Укра╖н╕;
  • неухильного дотримання закон╕в, як╕ забороняють пропаганду аморальност╕ та насильства.

Л╕беральна Укра╖на вважа╓, що особливого значення в умовах посттотал╕тарного сусп╕льства (яким, безперечно, ╓ сучасна Укра╖ни) набува╓ в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕ ╕ ц╕леспрямоване виправлення численних деформац╕й духовно╖, нац╕онально-культурно╖ та рел╕г╕йно╖ сфер, що мали м╕сце в минулому. Оск╕льки ж, по-перше, укра╖нська духовн╕сть зазнала чи не найб╕льшо╖ наруги в часи тотал╕таризму, по-друге, на в╕дм╕ну в╕д ╕нших етнос╕в укра╖нське нац╕онально-культурне середовище може розраховувати на повноц╕нний розвиток лише в умовах Укра╖нсько╖ держави, то Л╕беральна Укра╖на наполяга╓ на повному ╕ всеб╕чному нац╕онально-духовному в╕дродженн╕ укра╖нсько╖ культури.

Л╕беральна Укра╖на обстою╓ принципи в╕докремлення церкви в╕д держави, свободи сов╕ст╕ та в╕роспов╕дання.

повернутися до зм╕сту

X. Еколог╕чна пол╕тика

Л╕беральна Укра╖ни вважа╓, що забезпечення сталого соц╕ально-економ╕чного розвитку можливе лише за умови виважено╖, концептуально збалансовано╖ еколог╕чно╖ пол╕тики, яка гаранту╓ право на здорове, еколог╕чно повноц╕нне життя людини. З ц╕╓ю метою сл╕д:

  • неухильно дотримуватися вимог Закону Укра╖ни "Про охорону навколишнього середовища", ╕нших природоохоронних закон╕в та п╕дзаконних акт╕в, у тому числ╕ Орхусько╖ Конвенц╕╖ "Про доступ до ╕нформац╕╖, участь громадськост╕ в процес╕ прийняття р╕шень ╕ доступ до правосуддя з питань, що стосуються довк╕лля", а також привести укра╖нське еколог╕чне законодавство у в╕дпов╕дн╕сть до ╓вропейських вимог та норм;
  • запровадити ефективну систему захисту ╕ в╕дновлення навколишнього середовища, неухильно зб╕льшувати площ╕ л╕с╕в, парк╕в та нац╕ональних запов╕дник╕в;
  • ╕стотно вдосконалити ф╕нансово-ф╕скальн╕ механ╕зми природо-охоронно╖ д╕яльност╕, стимулювати виробництво еколог╕чно чистих продукт╕в харчування;
  • прискореними темпами впроваджувати систему еколог╕чного мислення як важливо╖ складово╖ осв╕ти ╕ культури;
  • вивести еколог╕чно небезпечн╕ промислов╕ об'╓кти за меж╕ населених пункт╕в;
  • забезпечити рад╕ац╕йну безпеку, впровадити в╕дпов╕д╕ м╕жнародн╕ стандарти, систему страхування та запоб╕гання ризикам рад╕ац╕йного забруднення;
  • рац╕онально використовувати природн╕ родовища, земельн╕ ╕ водн╕ ресурси;
  • ф╕нансувати за рахунок бюджет╕в ус╕х р╕вн╕в лише еколог╕чно небезпечн╕ проекти та роботи.

повернутися до зм╕сту

Х╤. Зовн╕шня пол╕тика

На переконання Л╕берально╖ Укра╖ни, зовн╕шня пол╕тика Укра╖ни ма╓ вибудовуватися на принципах миру, вза╓морозум╕ння ╕ добросус╕дства. Зовн╕шньопол╕тична сфера Укра╖ни покликана в╕дстоювати нац╕ональн╕ ╕нтереси, бути чесною, прозорою, посл╕довною ╕ передбачуваною.

Св╕т виявля╓ ст╕йку зац╕кавлен╕сть Укра╖ною: про нас говорять як про кра╖ну-л╕дера всього сх╕дно╓вропейського рег╕ону. Завдання поляга╓ в тому, щоб перетворити цю зац╕кавлен╕сть у стаб╕льний ╕ багатопроф╕льний ╕нтерес до Укра╖ни. Аби належним чином виправдати зовн╕шньопол╕тичн╕ спод╕вання, Укра╖н╕ треба г╕дно в╕дпов╕сти на виклик сучасност╕: пропонувати ефективн╕ й переконлив╕ ╕н╕ц╕ативи рег╕онального та всесв╕тнього формату.

Посл╕довно вт╕люючи в життя принцип ╕ неухильний пр╕оритет свободи, Л╕беральна Укра╖на ╓ посл╕довним ╕ категоричним прихильником права на нац╕онально-державне самовизначення.

повернутися до зм╕сту

Х╤╤. Нац╕ональна безпека та оборона

Л╕беральна Укра╖на наполяга╓ на першочерговому забезпеченн╕ енергетично╖ безпеки кра╖ни засобом диверсиф╕кац╕╖ джерел постачання енергоресурс╕в. Укра╖н╕ також сл╕д зд╕йснити кардинальний перех╕д на науко╓мн╕, енерго- та ресурсозбер╕гаюч╕ технолог╕╖ в промисловост╕, всеб╕чно впроваджувати альтернативн╕ види енерг╕╖.

Необх╕дно зд╕йснити ефективну вза╓мод╕ю зовн╕шньо- ╕ внутр╕шньопол╕тичних економ╕чних, соц╕альних, ╕нформац╕йних та ╕нших складових системи нац╕онально╖ безпеки з метою недопущення порушень прав ╕ свобод людини, захисту нац╕ональних ╕нтерес╕в Укра╖ни.

Л╕беральна Укра╖на виходить ╕з концептуально╖ тези, зг╕дно з якою Укра╖н╕ сл╕д прагнути максимальних параметр╕в як власно╖ безпеки, так ╕ безпеки вищого р╕вня масштабування. Тому наша кра╖на зобов`язана брати якомога активн╕шу, ефективн╕шу участь у будь-яких структурах, покликаних сприяти м╕жнародному миру та безпец╕.

Для Укра╖ни, яка добров╕льно в╕дмовилася в╕д третього за потужн╕стю ядерного арсеналу в св╕т╕, кожна м╕жнародна ╕н╕ц╕атива, котра прискорю╓ ядерне роззбро╓ння або девальву╓ можливост╕ використання ядерних арсенал╕в, ╓ не лише прийнятною, а й загалом такою, що заслугову╓ на всеб╕чну п╕дтримку.

Укра╖нська в╕йськова доктрина потребу╓ фундаментального доопрацювання з метою створення моб╕льно╖, добре озбро╓но╖ ╕ профес╕йно╖ арм╕╖, здатно╖ дати ефективну в╕дс╕ч загарбнику. Тому реформуванню арм╕╖ треба прид╕лити особливу увагу, маючи на мет╕ пр╕оритет нарощування бо╓здатност╕ за рахунок:

  • комплектування профес╕йно╖ арм╕╖ за контрактом;
  • забезпечення ╖╖ найсучасн╕шими видами озбро╓ння ╕ в╕йськово╖ техн╕ки;
  • п╕двищення р╕вня бойово╖ п╕дготовки особового складу.

Проблеми реформування Збройних Сил Укра╖ни зокрема ╕ досягнення прийнятного р╕вня нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони в ц╕лому заслуговують на публ╕чне, прозоре, аргументоване викладення. Це зумовлено тим, що попул╕зм попереднього владного режиму ╕ його спроби видати бажане за д╕йсне ввели укра╖нське сусп╕льство в оману щодо захищеност╕ в╕д агрес╕╖ ззовн╕. Йдеться, зокрема, про концепц╕ю позаблоковост╕, яка в умовах сучасно╖ Укра╖ни, з огляду на обмежен╕сть ресурсного потенц╕алу кра╖ни, не в змоз╕ забезпечити громадянам необх╕дний ╕ достатн╕й р╕вень нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони. В╕дтак, нагального значення набува╓ необх╕дн╕сть блоково╖ визначеност╕ Укра╖ни.

Нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни стосовно НАТО повинн╕ бути визначен╕ з огляду на ту роль, яку П╕вн╕чноатлантичний Альянс в╕д╕гра╓ нин╕ й в╕д╕граватиме в оглядов╕й перспектив╕ у справ╕ п╕дтримання м╕жнародного миру, стаб╕льност╕ й безпеки, сприяння оптим╕зац╕╖ кл╕мату дов╕ри, вироблення п╕дход╕в до проблем роззбро╓ння ╕ контролю над озбро╓ннями та запоб╕гання поширенню збро╖ масового знищення. Розвиток т╕сних стосунк╕в з НАТО безперечно виг╕дний для Укра╖ни, оск╕льки ╓ надзвичайно вагомою ╕ ефективною зовн╕шньою гарант╕╓ю нац╕онально╖ безпеки нашо╖ кра╖ни.

До перел╕ку ╕стотних аргумент╕в на користь сп╕впрац╕ Укра╖ни з П╕вн╕чноатлантичним Альянсом треба в╕днести глибоко вкор╕нену в орган╕зац╕йних структурах НАТО л╕беральну пол╕тику консенсусу та демократичного прийняття р╕шень. НАТО ╕сну╓ не для збереження влади т╕╓╖ чи ╕ншо╖ держави чи пол╕тичного режиму, а заради в╕дстоювання ╕деал╕в, яким влада покликана слугувати. Так╕ ╕деали ╜рунтуються на ц╕нностях поваги до прав людини, верховенства права, демократ╕╖, свободи слова, ринково╖ економ╕ки тощо. Йдеться про ц╕нност╕, як╕ ц╕лком под╕ляються св╕товим л╕берал╕змом узагал╕ ╕ Л╕беральною Укра╖ною зокрема.

повернутися до зм╕сту

Символ╕ка парт╕╖

Рекламн╕ в╕деоролики

Опитування
Голосуючи за пол╕тичну парт╕ю чи блок, Ви, насамперед, п╕дтриму╓те:
  
╤деолог╕ю
  
Л╕дера (особист╕сть)
  
Назву
  
Конкретн╕ справи
  
Власн╕ ╕нтереси
  
╤нше
Результати


© 2000-2005 Л╕беральна Укра╖на. Вс╕ права захищен╕